НБУ "спалив" на підтримку гривні понад 1 млрд доларів за тиждень. Що буде далі з курсом

Вперше від початку повномасштабної війни Україна прожила тиждень без фіксованого курсу гривні до долара.

Сам курс – як офіційний, та і готівковий – за цей час майже не змінився.

Але щоб підтримати його і задовольнити попит на валюту, НБУ довелося продати з резервів понад 1 млрд доларів.

Про що це свідчить і що буде далі з курсом?

2 жовтня, коли офіційний курс гривні до долара був ще фіксованим, він становив 36,57 грн. Після переходу до “гнучкої керованості” гривня спочатку "просіла" на кілька копійок, але вже незабаром курс повернувся фактично до того рівня, що і за часів фіксованого, - на 10 жовтня він становить 36,55 грн за долар.

На готівковому ринку, де курс і до того визначався попитом та пропозицією, події розгорталися приблизно так само.

Єдине, що змінилося, – це обсяги валютних резервів, із яких за тиждень Нацбанк продав 1,15 млрд доларів (удвічі більше, ніж за тиждень перед тим).

Стільки валюти НБУ не продавав вже давно - від кінця минулого року, коли на тлі масованих російських обстрілів енергетичної інфраструктури попит на валюту різко зріс.

Черговий пік припав на вересень, коли учасники ринку вже очікували якихось змін у курсовій політиці. За місяць НБУ довелося продати 2,7 млрд доларів.

При цьому "внесок" населення у показники валютного ринку також не дуже маленький: українці у вересні купили доларів на 444 млн більше, ніж продали.

Загалом від початку року НБУ продав майже 20,5 млрд доларів.

Тепер валютні резерви країни є меншими, ніж 40 млрд доларів.

"Чи багато це? Однозначно так. Але чи завеликою є ця плата за відмову від фіксації курсу та уникнення кризових наслідків від тривалого збереження цього режиму? Точно ні", - розмірковує у фейсбук голова НБУ Андрій Пишний.

Він наголошує, що майже половина обсягу витрачених резервів, коли НБУ виходив на ринок і продавав долари, припала на перший день після переходу до керованої гнучкості курсу.

"Кожного дня обсяг наших інтервенцій з продажу валюти знижувався", - зазначив голова НБУ, наголосивши, що ситуація розвивається нормально.

В Нацбанку очікують, що тривожність на ринку, ажіотажні настрої та бажання на них зіграти поступово зійдуть нанівець.

Власне, відмовляючись від фіксованого курсу, Нацбанк дав чітко зрозуміти, що не має намірів втрачати контроль над валютним ринком через спекуляції та ажіотаж. А от ґрунтовних причин для різкого падіння, наприклад, до рівня "гривня по 50" зараз немає.

"Для суттєвої курсової корекції має відбутися реалізація якогось вкрай негативного сценарію, підстав для якого ми не бачимо", - заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Але це не означає, що гнучкий і керований курс буде таким же незмінним, як і фіксований.

Більшість аналітиків сходяться на тому, що НБУ націлився на помірну та керовану девальвацію. Очевидно, взявши до уваги аргументи міністра фінансів Сергія Марченка, який вже певний час говорить про небезпеки надто міцної гривні для економіки.

Помірне послаблення гривні дозволить збільшити гривневі доходи експортерів та бюджету, а також "прикрутити" некритичний імпорт, який вимиває дефіцитну валюту з країни.

Та й коштів на фінансування соціалки – у гривні – буде більше, адже нині усі необоронні видатки бюджету, фактично, фінансуються коштом кредитів та грантів від міжнародних партнерів. А вони надходять у валюті і конвертуються в гривні.

І тут міститься найбільший ризик для курсу, адже саме гроші від міжнародних партнерів нині переважно формують і валютні резерви. Які НБУ витрачає, щоб підтримати гривню і уникнути коливань на ринку.

Чи будуть ці надходження такими ж значними та регулярними наступного року, коли у кількох країнах-партнерах, зокрема у США, проходитимуть вибори?

Як виглядає, саме від цього і залежатиме відповідь на питання, яким буде курс гривні і чи вдасться утримати його на закладеному у проєкті бюджету рівні у 41,4 грн за долар.