Краще, ніж очікували. Брюссель вперше оцінив економіку України по-свійськи

Єврокомісія вперше у своїх прогнозах дала оцінку економічній ситуації в Україні як державі, що прагне стати членом ЄС.

Разом з Україною прогнози щодо своїх економік отримали Молдова та Боснія і Герцеговина, які також отримали кандидатський статус.

У випадку з Україною оцінки є особливими не лише через війну в країні, яка хоче стати членом ЄС, а й через те, як ця війна впливає на сам Євросоюз.

Йдеться про низку геополітичних проблем, що виникли через російське вторгнення, і про вплив на економіку мільйонів українських біженців, що опинилися в ЄС під час війни. Саме ці два фактори у Єврокомісії згадують, оцінюючи власні перспективи.

"Європейська економка перебуває у кращій формі, ніж ми очікували восени минулого року, - заявив єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні. – Вдалося уникнути рецесії та налаштуватися на помірне зростання цього та наступного року. Але ризиків забагато, щоб заспокоюватися".

Оцінки Брюсселя важливі й тим, що ЄС залишається серед найбільших фінансових донорів України під час війни.

За перші чотири місяці цього року союз надав Україні найбільше фінансової допомоги серед усіх партнерів – від січня до травня 2023 Київ отримав від Брюсселя 6 млрд євро. Це третина від загальної допомоги ЄС, запланованої на рік.

З чим довелося б мати справу без війни

До війни Україна була країною із населенням у близько 40 мільйонів людей із низькосередніми доходами, вважають у ЄС.

Її розвиток стримували нерівномірні структурні реформи. Це пояснювалося браком політичної згоди, впливом на події в країні "зацікавлених осіб", високим рівнем корупції та низьким рівнем інвестицій.

Звісно, після російського вторгнення до цього переліку додалося мало позитиву. Але, як наголошують у Єврокомісії, Україна "продемонструвала надзвичайну витривалість під час війни", а зусилля, спрямовані на приєднання до ЄС, мають покращити ситуацію.

Порівнюючи ситуацію в Україні з тим, що є в ЄС, в Єврокомісії насамперед відзначають: українська економіка є набагато менш диверсифікованою і має вищий вплив держави на економіку. Саме у державному секторі виробляється до десятої частини продукції та працює кожен п’ятий зайнятий, підрахували в Брюсселі.

Все це зумовлює низькі позиції Україні у глобальній конкурентоспроможності. Навіть від найслабших членів ЄС в рейтингах її відділять десятки пунктів.

А ще - на відміну від ЄС - значна частка продукції в Україні виробляється у сільському господарстві – 12% проти 1,3% в середньому у ЄС.

Серед небагатьох переваг України називають високий рівень витрат бюджету на освіту (5,7% довоєнного ВВП України проти 4,8% у ЄС) та рівень освіченості робочої сили.

Проте відзначають і високий рівень "неформальної зайнятості" - до 20% від усіх працюючих в Україні у 2021 році. У Брюсселі також звернули увагу на нижчій, порівняно із ЄС, рівень зайнятості серед жінок - до війни в країні він становив 56%, тоді як в ЄС це 68%.

Ще кілька позитивів про українську економіку - це контроль над інфляцією та підтримання ринкового курсу гривні силами НБУ, а також утримання мінфіном дефіциту бюджету нижче 2%. Але все це – довоєнні досягнення.

Що змінила війна

Під час війни Україні довелося стикнутися із масштабними руйнуваннями та масовим відтоком громадян за кордон, що призвело до скорочення ВВП майже на 30%.

Втім, як зауважують у Єврокомісії, із 7 млн українців, які перетнули кордон, все ще мають статус тимчасового захисту 4 млн осіб. А в самій Україні близько 2 млн внутрішньо переміщених осіб вже повернулися додому.

Водночас, підраховуючи економічні втрати країни за час війни, у Єврокомісії також постійно відзначають, що економіка показала більшу витривалість до викликів, ніж очікували. Так само більш міцною, ніж очікували, виявилася й енергетична система, яку під час війни об’єднали з європейською.

У Єврокомісії очікують, що від падіння у майже 30% за підсумками 2022 року українська економіка може навіть зрости – на 0,6% - вже у 2023-му. А наступного року зростання може становити навіть 4%. (Показово, що оцінки ЄС є трохи оптимістичнішими, ніж прогнози таких багаторічних міжнародних кредиторів України як МВФ та Світовий банк).

Проте є одна умова: для зростання треба, аби почався процес відбудови, а значить, завершилася війна.

У Брюсселі нагадують: за останніми підрахунками Світового банку, економічне відновлення України коштуватиме понад 400 млрд доларів, що більше ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки країни.

А щоб скерувати Київ на шлях до членства у ЄС, паралельно потрібна масштабна і амбітна програма реформ – від розбудови дієвої системи судочинства і боротьби із корупцією до кардинальної модернізації економіки.

Першу оцінку того, яким є прогрес України у реформах, потрібних, щоб почати переговори про членство у ЄС, Єврокомісія має представити вже у червні.

Брюссель має оцінити, що змінилося за рік відтоді, як Україна отримала статус кандидата, а разом із ним оновить список із рекомендацій, на яких перетвореннях варто сконцентруватися.

А восени Євросоюз має прозвітувати про власну політику розширення, й цього разу вона вперше враховуватиме можливість членства України.